Вийшли зраня на гуляння
Українські діти,
Їх затрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сорочі трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрались по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Незважаючи на ранок,
Ість солодке на сніданок.
А чиї ж то голосочки?
То видзвонюють дзвіночки.
То вони, як телефон,
Розганяють квітам сон:
«Дзень-дзень! Ден...!
Вставайте, квіти:
Йдуть до нас веселі діти!»
Розбрались по полю діти
Більші, меньші і малі
Молоді яскраві квіти
Української землі.
| Виділені слова | Фонетична транскрипція | Кількість букв | Кількість звуків |
| зраня | [зран'а] | 4 | 5 |
| гуляння | [гулан':а] | 7 | 7 |
| затрічали | [зат'р'ічал'і] | 9 | 8 |
| сорочі | [сороч'і] | 6 | 6 |
| розбрались | [розбралис'] | 9 | 9 |
| розганяють | [розганат'] | 10 | 9 |
| веселі | [весел'і] | 6 | 6 |
| більші | [б'іл'ш'і] | 6 | 6 |
| меньші | [мен'ш'і] | 6 | 6 |