Ответ:
Оксиген має Z = 8, Селен — Z = 34. Електронні конфігурації в основному стані:
- O: 1s² 2s² 2p⁴; розподіл за оболонками: 2, 6.
- Se: 1s² 2s² 2p⁶ 3s² 3p⁶ 3d¹⁰ 4s² 4p⁴; скорочено [Ar] 3d¹⁰ 4s² 4p⁴; за оболонками: 2, 8, 18, 6.
Графічні електронні формули зовнішнього рівня (стрілки показують електрони в орбіталях):
- O, основний стан: 2s [↑↓] 2p [↑↓][↑][↑].
- Se, основний стан: 4s [↑↓] 4p [↑↓][↑][↑].
У обох атомів зовнішній рівень має конфігурацію ns²np⁴: два неспарені електрони та дві неподілені пари.
Для Селену в шкільній моделі збуджених станів за участю доступних 4d-орбіталей можливе розпарування електронів:
- Se*, перший збуджений стан: 4s [↑↓] 4p [↑][↑][↑] 4d [↑]. Валентних неспарених електронів — 4; схемний можливий ступінь окиснення +4.
- Se, другий збуджений стан: 4s [↑] 4p [↑][↑][↑] 4d [↑][↑]. Валентних неспарених електронів — 6; схемний можливий ступінь окиснення +6.
Оксиген не має доступних d-підрівнів на другому енергетичному рівні, тому його типову збуджену орбітальну модель для утворення більшої кількості неспарених електронів не складають. Його характерні ступені окиснення: −2, −1 у пероксидах, 0 у простих речовинах; позитивний +2 трапляється в OF₂ через більшу електронегативність Флуору.
Для Селену характерні ступені окиснення −2, 0, +4 і +6; також можливі проміжні значення в окремих сполуках. Збуджені стани — модель для пояснення валентності, а не окремі стійкі стани атома в кожній сполуці.
Порівняння: обидва елементи належать до 16-ї групи й мають шість зовнішніх електронів (ns²np⁴). Селен має чотири електронні оболонки проти двох в Оксигену; у шкільній моделі його доступні 4d-орбіталі дають змогу пояснити ступені окиснення +4 і +6, тоді як для Оксигену типові −2 та його винятки.
Оксиген має Z = 8, Селен — Z = 34. Електронні конфігурації в основному стані:
- O: 1s² 2s² 2p⁴; розподіл за оболонками: 2, 6.
- Se: 1s² 2s² 2p⁶ 3s² 3p⁶ 3d¹⁰ 4s² 4p⁴; скорочено [Ar] 3d¹⁰ 4s² 4p⁴; за оболонками: 2, 8, 18, 6.
Графічні електронні формули зовнішнього рівня (стрілки показують електрони в орбіталях):
- O, основний стан: 2s [↑↓] 2p [↑↓][↑][↑].
- Se, основний стан: 4s [↑↓] 4p [↑↓][↑][↑].
У обох атомів зовнішній рівень має конфігурацію ns²np⁴: два неспарені електрони та дві неподілені пари.
Для Селену в шкільній моделі збуджених станів за участю доступних 4d-орбіталей можливе розпарування електронів:
- Se*, перший збуджений стан: 4s [↑↓] 4p [↑][↑][↑] 4d [↑]. Валентних неспарених електронів — 4; схемний можливий ступінь окиснення +4.
- Se, другий збуджений стан: 4s [↑] 4p [↑][↑][↑] 4d [↑][↑]. Валентних неспарених електронів — 6; схемний можливий ступінь окиснення +6.
Оксиген не має доступних d-підрівнів на другому енергетичному рівні, тому його типову збуджену орбітальну модель для утворення більшої кількості неспарених електронів не складають. Його характерні ступені окиснення: −2, −1 у пероксидах, 0 у простих речовинах; позитивний +2 трапляється в OF₂ через більшу електронегативність Флуору.
Для Селену характерні ступені окиснення −2, 0, +4 і +6; також можливі проміжні значення в окремих сполуках. Збуджені стани — модель для пояснення валентності, а не окремі стійкі стани атома в кожній сполуці.
Порівняння: обидва елементи належать до 16-ї групи й мають шість зовнішніх електронів (ns²np⁴). Селен має чотири електронні оболонки проти двох в Оксигену; у шкільній моделі його доступні 4d-орбіталі дають змогу пояснити ступені окиснення +4 і +6, тоді як для Оксигену типові −2 та його винятки.
