Написати есе (0,5 – 1 сторінка) за поезією Ліни Костенко "Ще назва є, а річки вже немає..."

Двадцять восьме квітня

Есе за поезією Ліни Костенко "Ще назва є, а річки вже немає..."

У своїй поезії “Ще назва є, а річки вже немає” Ліна Костенко порушує проблему зникнення природних ресурсів. Вона пише про річку, яка колись текла через село, але тепер зникла. Лишилася лише назва, а самої річки вже немає.

Ця поезія актуальна і сьогодні, коли ми стикаємося з проблемами забруднення довкілля і вичерпання природних ресурсів. Ми часто не замислюємося про наслідки наших дій для природи. Люди будують фабрики і заводи, споживають багато енергії та води, не дбаючи про те, щоб зберегти ці ресурси для майбутніх поколінь.

Важливо усвідомити, що природа – це не безмежний запас ресурсів. Ми повинні берегти те, що маємо і використовувати ресурси розумно. Це означає зменшення споживання енергії та води, перехід на альтернативні джерела енергії та застосування методів охорони довкілля.

Таким чином, поезія Ліни Костенко “Ще назва є, а річки вже немає” закликає нас до бережливого ставлення до природних ресурсів. Ми повинні пам'ятати про те, що нашим нащадкам також потрібне чисте повітря та вода, а майбутнє Землі залежить від наших дій сьогодні.