Означення - це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Відокремлене означення - це означення, виділене за змістом і інтонаційно в усному мовленні та відокремлене комами на письмі. Найчастіше відокремлюються означення, виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, що стоять після означуваного слова. Але, якщо означення стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне значення (причини, умови, допусту), то воно також відокремлюється.
Розглянемо подані варіанти:
1. "З лускотом і зойком летить десь в долину дерево, зрубане в лісі" – означення "зрубане в лісі" стоїть після означуваного слова "дерево".
2. "Розморений спекою, я вже не був такий уважний до вудки та спінінгів" – означення "розморений спекою" стоїть перед означуваним словом "я" та має додаткове значення причини. Тому воно є відокремленим.
3. "Від розлогого яру, порослого густим чорноліссям, долинули вигуки" – означення "порослого густим чорноліссям" стоїть після означуваного слова "яру".
4. "Перед військо, у коло, утворене передньою сотнею, виїхало кілька вершників" – означення "утворене передньою сотнею" стоїть після означуваного слова "коло".
Таким чином, правильна відповідь:
Розморений спекою, я вже не був такий уважний до вудки та спінінгів.