У творі «Усмішка» Р. Бредбері люди ненавиділи минуле через ті страждання та руйнування, які воно принесло. Війни, екологічні катастрофи, соціальні проблеми – все це залишило глибокі рани в їхніх серцях. Вони бачили в минулому лише причину своїх нещасть і прагнули знищити будь-які його згадки, сподіваючись, що це допоможе їм побудувати краще майбутнє. Їхня ненависть була сліпою і руйнівною, але водночас у ній був відчайдушний пошук справедливості та надії.
Звісно, у їхніх діях не було справедливості, адже знищення культури та мистецтва – це варварство. Але їх можна зрозуміти, бо вони хотіли вирватися з кола страждань. Щоб майбутнє не було таким, як в оповіданні, нам потрібно вчитися на помилках минулого, зберігати та цінувати культурну спадщину, а також будувати суспільство на принципах миру, справедливості та гуманізму.